16 січня у Верховній Раді із порушенням регламенту і будь-якого здорового глузду, були прийняті так звані «диктаторські закони», що значно обмежували особисті права і свободи громадян. Це викликало чергову хвилю обурення в суспільстві, а також справжній вибух народного креативу. Незважаючи на заборону, люди прийшли на наступне віче у різноманітних масках, з каструлями і дуршлагами на головах. Це стало символом своєрідного протесту: майданівці насміхалися зі спроб влади запровадити в країні міліцейську диктатуру і в такий спосіб демонстрували, що зневажають і не збираються миритися з такими антинародними рішеннями.

 Зрештою, на черговому віче 19 січня зі сцени Майдану пролунав заклик йти до Верховної Ради, який з ентузіазмом був підхоплений більш радикально і рішуче налаштованою частиною майданівців. На вул. Грушевського шлях протестувальникам перекрили кордони силовиків та автобуси, якими перегородили проїжджу частину. Атмосфера була дуже гарячою і напруженою. Невдовзі розпочалося активні сутички майданівців з бійцями спецпідрозділу "Беркут" і внутрішніх військ. Вперше були використані коктейлі Молотова, спалені автобуси, утворилася вогняна лінія оборони із палаючих шин.

На першій лінії, що проходила біля колонади стадіону "Динамо" імені Валерія Лобановського, билися найбільші відчайдухи, серед них було багато футбольних ультрас і представників різноманітних патріотичних радикальних організацій, які не хотіли приймати участь у мирних віче на Майдані, вважаючих їх неефективними, але з готовністю приєдналися, коли почалася фаза гарячого протистояння. Вперше в новітній історії України відбувалися настільки затяті і криваві вуличні бої. Згодом ці події отримали назву «Вогнехреща».

 В ніч на 21 січня 2014 року на Грушевського отримав поранення ока Герой Небесної Сотні Юрій Вербицький. Зранку 22 січня загинули Сергій Нігоян і Михайло Жизневський. Роман Сеник отримав тяжке поранення і помер у лікарні 25 січня.

Вічна пам'ять полеглим!  Вдячність і шана живим!  Слава Героям Груші!