Skip to main content

Катування козака Михайла Гаврилюка на вулиці М. Грушевського 22 січня 2014.

Автор: Антон Гусєв

Дата і місце: 22.01.2014 / вул. М. Грушевського.

Приблизний час: ?

Тривалість: 01:08.

22 січня 2014 на вул. М. Грушевського в Києві бійці "беркуту" і внутрішніх військ били і знущалися (на морозі роздягнувши до шкарпеток) з полоненого козака Михайла Гаврилюка. З голим полоненим далі влаштували фотосесію.

Викладене у мережу капітаном міліції Антоном Гусєвим відео цих катувань викликало величезний суспільний резонанс.


Катування козака Михайла Гаврилюка на вулиці М. Грушевського 22.01.2014.

Автор: ?

Дата і місце: 22.01.2014 / вул. М. Грушевського.

Приблизний час: ?

Тривалість: 00:41.

22 січня 2014 на вул. М. Грушевського в Києві бійці "беркуту" і внутрішніх військ били і знущалися (на морозі роздягнувши до шкарпеток) з полоненого козака-майданівця Михайла Гаврилюка.


Детальніше у публікації "Ґрати":

- "Під час січневих зіткнень у мережі з’явилося відео, на якому бійці «Беркуту» жорстоко знущаються над чоловіком із козацьким чубом біля автозаку. На цих кадрах він стоїть голий, в одних шкарпетках в оточенні спецназівців. Силовики кричать на нього, фотографують, і один із них штовхає затриманого ногою.

Це відео швидко стало вірусним. Його герой - житель села Ярівка Чернівецької області Михайло Гаврилюк — перетворився на живий символ Євромайдану й після перемоги на хвилі популярності став депутатом Верховної Ради.

Прокуратура швидко знайшла причетних до знущань над козаком. Їхні особи вдалося встановити завдяки відео, на якому видно обличчя деяких силовиків. Як з’ясувалося пізніше, запис злив у мережу працівник міліції, обурений діями своїх колег.

Перші два вироки в цій справі Печерський районний суд виніс ще 26 травня 2014 року. Одним із засуджених був командир відділення кулеметників частини №3028 внутрішніх військ МВС. Згідно з вироком, він разом зі ще 4900 військовослужбовцями був відряджений у центр Києва й ніс там службу 22 січня 2014 року.

О 12:30 поруч зі входом до готелю «Дніпро» він затримав Михайла Гаврилюка, якого, як сказано в матеріалах справи, «за одягом і наявним при ньому льодорубом визначив як активного учасника акцій протесту». Підсудний повів його до начальства й дорогою вдарив козака дерев’яною ручкою льодоруба по шиї й обличчю. Він доставив його до командира своєї частини, який розпорядився доставити Гаврилюка до конвойного автомобіля.

Підсудний повів затриманого в автозак вгору вулицею Грушевського разом зі своїм товаришем за службою. Дорогою вони зустріли бійців «Беркуту», які, згідно з вироком, «почали проявляти негативну реакцію і агресію щодо затриманого». Вони оточили Гаврилюка, близько 5 хвилин били його руками й ногами, зняли з нього одяг і «припинили свої дії, коли останній був повністю голий і залишався тільки в шкарпетках». Середня температура цього дня становила від 9 до 10 градусів морозу.

Після побиття військовослужбовець, який затримував Гаврилюка, повів його далі голим до автозаку, де козака оточила нова група бійців «Беркуту», які почали знімати його на телефон. Побачивши це, підсудний, «хизуючись перед оточенням наявністю владних повноважень», зажадав від Гаврилюка, щоб той позував із льодорубом. А коли він відмовився, один із бійців «Беркуту» насильно засунув предмет між рук козака. Тільки після цього підсудний нарешті завів козака в автозак і наостанок штовхнув його ногою.

На суді обвинувачений визнав провину, заявив про каяття і вибачився перед Гаврилюком. Він також додав, що скоїв злочин під впливом телефонної розмови з дружиною, що сталася напередодні. Дружина повідомила йому, що під час прогулянки з малолітньою дитиною їй погрожували невідомі люди «внаслідок його перебування на службі». За словами підсудного, через це в нього «трапилося хвилювання, яке спровокувало його на злочинні дії».

Сам Гаврилюк на суді сказав, що пробачив обвинуваченого, і попросив не призначати йому суворого покарання. Суддя Олег Білоцерківець визнав підсудного винним у перевищенні службових повноважень і засудив до трьох років позбавлення волі з випробувальним терміном один рік.

Того ж дня винним у такому ж злочині визнали його товариша за службою, який допомагав доставляти Гаврилюка в автозак. Він отримав два роки умовно.

Підозру в цій справі також оголосили автору відео про знущання над козаком — підполковнику, який працював заступником начальника пресслужби Нацгвардії України. Йому інкримінували, що під час побиття Гаврилюка він, будучи старшим за званням, не зупинив порушників. Підполковник визнав провину й вибачився перед потерпілим, у зв’язку з чим 18 липня 2014 року Печерський районний суд звільнив його від кримінальної відповідальності.

У 2015 році слідство встановило ще трьох силовиків, які мали відношення до інциденту з Гаврилюком. Прокуратура пред’явила підозру у службовій недбалості керівнику спортивної команди Нацгвардії, полковнику Олексію Полякову, який знімав голого козака на телефон, і начальнику охорони громадського порядку Печерського райвідділу міліції Дмитру Семеренку — вони спостерігали над знущаннями над козаком і не зробили нічого, щоб їх зупинити. Обидва підозрюваних також вибачилися перед Гаврилюком і уклали з потерпілим угоду про примирення. Полякову присудили два роки умовно, а Семеренку — рік.

У червні 2015 році прокуратура відправила до суду обвинувальний акт стосовно ще одного кривдника Гаврилюка — командира взводу «Беркуту» з Харкова Дмитра Собіни. Він, за версією слідства, брав участь у побитті козака. Собіна не з’явився до суду й був оголошений у розшук. Він утік до Росії, де написав книгу «Нескорений «Беркут». У ній, згідно з описом, колишній спецназівець пише, як разом із колегами «намагався врятувати країну від Порошенка, від свавілля й беззаконня, а також від розвалу й деградації»".