Коментар безпосереднього учасника бою – Павла Кучера, бійця 14 Сотні Самооборони Майдану:

– 18 лютого відбувся «Мирний наступ» на Верховну Раду. Напередодні до нього ретельно готували захисну амуніцію. Всі були збуджені. Було зрозуміло, що щось відбуватиметься. Спати лягли після 1:00.

Зранку о 8:00 вирушили колоною з Майдану. Наша 14 сотня спочатку розташувалася у Маріїнському парку, де взяли участь у тимчасовому прориві лав силовиків.

Після того тримали позицію ближче до Міністерства охорони здоров’я.

Ближче до 13:00 нас відвели до Будинку офіцерів, звідки і вирушили пізніше до початку Кріпосного провулку, звідки вже почали прибувати люди, які відходили з Інститутської після наступу беркуту.

На ріг Кріпосного провулку та Інститутської ми вийшли орієнтовно о 13:30–13:40. Перед самим перехрестям біля мене розірвалася граната та осколок влучив у ногу. Обпекло трохи, але був змушений трохи відстати від своїх. Наздогнав їх вже на виході на Інститутську. Побудували «черепаху» та почали потрохи посуватися у бік беркуту. Певний час протистояння було на відстані: нас обстрілювали з помпових рушниць, наші у відповідь кидали каміння та коктейлі. Ефективність була низькою через достатньо велику відстань до беркуту – метрів 50 візуально.

В якийсь момент беркут перейшов в атаку, попередньо закидавши наші лави гранатами – світлошумовими та газовими.

Першу ланку зім’яли майже миттєво. Я був у третій ланці. Звалили на землю та почали методично знімати захисну амуніцію та бити. Та за деякий час беркут відійшов. Я лежачи підвів голову та зрозумів, що вулиця чиста. Підвівся та забіг за ріг – у Кріпосний провулок. Далі – відвели у Будинок офіцерів, де на той момент розгорнули мобільний шпиталь та надавали першу допомогу.