Skip to main content

Хронологія Революції Гідності.

21 листопада 2013. Початок.

Прем’єр-міністр М. Азаров несподівано оголошує про рішення уряду призупинити підготовку до підписання Угоди про асоціацію з ЄС. На знак протесту ввечері близько 2 тисяч осіб вперше збираються біля стели на Майдані Незалежності в Києві.

 Детальніше: "Євромайдан. Передумови і початок".

24 листопада 2013.

В Києві відбулася хода "За Європейську Україну!" і велике віче на Майдані Незалежності, найбільше з часів Помаранчевої Революції. Участь у ньому прийняли за різними оцінками від 60 до 150 тисяч людей. Масштабні мітинги проходять також в інших українських містах.

26 листопада 2013. Студентський страйк.

Початок студентського попереджувального страйку. Ввечері відбулося об’єнання двох майданів – громадсько-студентського і політичного. Протестувальники з Європейської площі без партійної символіки та з великими прапорами України та ЄС перейшли на Майдан Незалежності.

30 листопада 2013. Розгін Євромайдану.

Близько 4-ї години ранку бійці спецпідрозділу «Беркут» жорстоко і криваво розігнали протестувальників, переважно студентів, які лишилися тієї ночі чергувати на Майдані Незалежності. Внаслідок розгону постраждало 132 особи. Цим фактично закінчився період Євромайдану і почалася Революція Гідності.

1 грудня 2013. Банкова.

На вулиці Києва виходять за різними оцінками, від 500 тисяч до 1 млн протестувальників, на Майдані Незалежності проходить велике віче. Майданівці займають Будинок профспілок і будівлю КМДА. Ввечері відбулися сутички протестувальників з міліцією на вул. Банковій біля Адміністрації Президента та жорстоке побиття «беркутівцями» майданівців, внаслідок якого було травмовано 112 активістів і 45 журналістів.

8 грудня 2013. "Марш мільйонів".

В Києві пройшов «Марш мільйонів». На Майдані Незалежності відбулось Народне Віче, в якому прийняло участь понад мільйон осіб. Було прийнято рішення про початок блокування Адміністрації Президента, будівлі Уряду та інших установ. В Києві активісти зносять пам’ятник Леніну.

11 грудня 2013. Перший штурм.

Майдан відбив першу спробу штурму, яку вночі здійснили бійці спецпідрозділу «Беркут» та ВВ. Того ж дня, близько 9-ї ранку силовики здійснили невдалу спробу захопити контрольовану майданівціями КМДА.

25 грудня 2013. Жорстоке побиття Тетяни Чорновіл.

На трасі Київ-Бориспіль, в селі Гора під Києвом, жорстоко побили журналістку і активістку Тетяну Чорновол – автора резонансних репортажів і про маєтки і статки високопосадовців, у т. ч. "Межигір’я" В. Януковича.

29 грудня 2013. «Марш на Межигір’я».

Відбувся мирний автопробіг під назвою «Марш на Межигір’я», організований активістами, зокрема представниками «Автомайдану», до резиденції президента В. Януковича в Межигір’ї.

16 січня 2014. «Диктаторські закони».

Прийняття з грубим порушенням регламенту і законодавчої процедури так званих «диктаторських законів», що обмежували конституційні права і свободи громадян. Передусім вони стосувалися свободи мирних зібрань і обмеження свободи слова в ЗМІ та Інтернеті, а також надавали органам державної влади більшу свободу дій у сфері покарання учасників акцій протесту і мали на меті криміналізувати опозицію та громадянське суспільство.

Більшість законів, ухвалених 16 січня, набрали чинності наступного дня після публікації в офіційних виданнях - 22 січня 2014. Майдан відповів мобілізацією та радикалізацією протесту.

19 січня 2014. «Вогнехреща!»

19 січня 2014 р. стало переломним днем, коли мирний протест проти чинної влади перейшов у відкрите збройне протистояння на вул. М. Грушевського. Зранку в Києві на Народному Вічі зібрались десятки тисяч майданівців, щоб висловити своє обурення ухваленням «диктаторських законів 16 січня». Розчаровані його безрезультатністю та незадоволені млявою і нерішучою реакцією політичного проводу Майдану, рішуче налаштовані майданівці рушили висловити свій протест до Верховної Ради.

На початку вул. М. Грушевського, безпосередньо біля входу на стадіон "Динамо" імені Валерія Лобановського, дорогу їм перекрили підрозділи ВВ та "Беркуту". Рішуче налаштовані протестувальники пішли на штурм позицій силовиків. Розпочалося жорстоке протистояння з міліцією. Пізніше бої на Грушевського почали називати "Криваве водохреще" або "Вогнехреща". Майдан переростає у революцію.

22 січня 2014. Перші полеглі Герої.

Смерть перших протестувальників. В лісі поблизу села Гнідин знайдене тіло викраденого напередодні з офтальмологічної лікарні майданівця Юрія Вербицького зі слідами жорстоких катувань. Зранку на Грушевського внаслідок вогнепального поранення картеччю загинув Сергій Нігоян. Спецкулями для примусової зупинки транспортних засобів смертельно поранені Михайло Жизневський та Роман Сеник (помер 25 січня  у лікарні).

Також на Грушевського бійці "Беркуту" і ВВ били і знущалися (на морозі роздягнувши до шкарпеток) з полоненого майданівця-козака Михайла Гаврилюка. З голим полоненим влаштували фотосесію. Викладене у мережу відео цих катувань викликало величезний суспільний резонанс.

23 січня 2014. Захоплення ОДА в областях.

Після інформації про перших полеглих Героїв радикальний протест шириться регіонами України. Майданівці стихійно блокують, штурмують і займають адміністративні споруди, будують довкола них барикади, усувають чи звільняють з посад голів обласних та міських держадміністрацій, тощо. Протестувальники захопили Львівську ОДА і вперше оголосили про створення паралельного режиму органу влади - Народної ради (владу на місцях беруть на себе народні обранці - депутати Львівської обласної ради). Протестувальники займають будівлі ОДА в Тернополі та Рівному. Заблоковано ОДА в Івано-Франківську та Хмельницьку. Спроба штурму Житомирської ОДА.

В Черкасах після кількагодинного штурму майданівці змогли зайти в ОДА, але невдовзі були змушені відступити через контратаку "Беркуту", що супроводжувалась жорстоким побиттям людей при "зачистці" прилеглої території.

 

24 січня 2014. Протест поширюється!

Майданівці беруть під контроль будівлі ОДА в Івано-Франківську, Хмельницьку та Чернівцях.

25 січня 2014. Штурм Українського дому.

В ніч з 25 на 26 січня майданівці беруть штурмом зайняту силовиками (переважно ВВ) будівлю Українського дому на Європейській площі в Києві.

Протестувальники штурмують і захоплюють Чернігівську та Вінницьку ОДА, Полтавську і Вінницьку облради.

 

26 січня 2014. Кривавий розгін Запорізького і Дніпропетровського Майданів.

«Кривава неділя»  в Дніпропетровську - майданівське віче, що планувалось як мирна акція протесту під ОДА, з вимогами відставки голови облдержадміністрації та скасування «драконівських законів» переросло у протистояння між майданівцями та міліцією з "тітушками". "Тітушню" з палицями та битами завели на подвір’я і всередину будівель облдержадміністрації та обласної ради, а потім випустили на протестувальників. Десятки людей травмовано, понад два десятки протестувальників заарештовано.

«Кривавий розгін» Запорізького Майдану - спровоковані місцевою владою протестувальники вдень здійснили спробу штурму ОДА, після чого ввечері силовики і "тітушки" пішли на розгін і жорстоку "зачистку" місцевого Майдану. Затримано близько 50 учасників Майдану в Запоріжжі, більше сотні людей травмовано.

У Сумах майданівці зайняли Будинок рад, в приміщенні якого обласна та міська ради проводили свої сесії.

27 січня 2014. Протистояння в областях.

Силовий розгін Сумського Євромайдану, що супроводжувався побиттям і затриманням протестувальників. Сутички при спровокованій повторній спробі штурму Черкаської ОДА, що закінчились затриманнями і побиттям місцевих майданівців та "автомайданівців" з Києва.


🔎Карта протестів в Україні станом на ранок 27 січня 2014.

28 січня 2014. Відставка М. Азарова.

Парламент відправив у відставку прем'єр-міністра України М. Азарова, а в. о. глави уряду став перший віцепрем’єр С. Арбузов. Того ж дня була скасована більша частина "диктаторських законів".

16 лютого 2014. Звільнення низки приміщень ОДА і розбір частини барикад на Грушевського.

Майданівці після домовленостей з владою розблокували захоплені раніше приміщення Тернопільської, Івано-Франківської, Львівської та Полтавської ОДА. Зранку того ж дня майданівці залишили будівлю КМДА. Звільнити адмінбудівлі погодились для того, щоб розпочав діяти закон про амністію майданівців. Після цього до середини лютого було звільнено більшість заарештованих активістів.

На вулиці Грушевського знесли частину барикад, щоб створити коридор для проїзду авто у бік Паркової алеї та урядового кварталу. В той же день пости міліції були пересунуті вгору, ближче до будівлі Кабінету Міністрів.

На віче було ухвалено рішення про «мирний наступ» 18 лютого до Верховної Ради з вимогою до парламентарів прийняти конституційний акт щодо повернення до Конституції 2004 року.